Чому? Він сам як незакінчений краєвид. Чи не змішані фарби. Чи не домальовані лінії. Не передано сенсу. Якщо він колись взагалі був. Біль від розчарування цього разу був набагато сильнішим. Здавалося б, усе про що ти мріяв... Більше, набагато більше за всі його мрії разом узяті на відстані витягнутої руки, варто тільки дотягнутися, і... але він не міг. Малюнок змінювався довго, болісно. Він відчував, як ріже олівець, як тече по тілу фарба. Брати допомагали батькові. Але не хотіли приймати Деміана до родини. Він намагався вписатися, стати частиною і теж стати щасливим, як у тих проклятих книгах, але... Залишив спроби. Тоді батько позбавив його сенсу. Вибрав іншого.

Фарби не змішані. Чи не домальовані лінії. Не передано сенс

 ЭСТЕТИКА ОТНОШЕНИЙ ВЕСОВ И ЛЬВА 

— Душевные разговоры под покровом ночи, снимая к чёрту маску идеальной пары с социальной сети, наслаждаясь редкой возможностью побыть собой.

— Нежные поцелуи со вкусом молочного шоколада с ягодной начинкой, прикрыв выцвевшие от усталости глаза.

— Вдыхать до невозможности приторный аромат дорогого парфюма, путаясь изящными пальчиками в нарочно спутанных волосах.

— Фальшивая голливудская улыбка рядом с безликими прохожими, которая осыпается в звёздную пыль рядом с ним, вскрывая острым лезвием горькие раны.

— Во сне закидывать ногу на него, совершенно не догадываясь какая довольная улыбка расцветает на лице партнера.

— Крепкие объятия со спины с последующим поцелуем в бледный висок, которые буквально на физическом уровне заставляют улыбнуться.

— Ежевичное вино, разлитое по хрустальным бокалам во время романтичного свидания в загородном доме его родителей.

— Держать её за руку крепко-крепко, напоминая о том, что он рядом, всегда был и будет рядом.

— Сидеть у него на коленам, с трепетом в груди ощущая демонстративный жест в виде сильной руки, застывшей на точеной талии.

• весы — девочка.

• лев — мальчик.

- І як ти цікаво хочеш мені допомогти? Обіймеш мене? Співаєш натхненну пісеньку? Примушуєш повірити, що мої кошмари нічим не обґрунтовані? Тільки ось це чортова реальність, а не гарненький дитячий мультик і тут проблеми не вирішуються просто так. Твої спроби просто жалюгідні, ти часом ведеш себе як наївна дитина, якої не хоче вилазити зі свого міхура ідеального світу. Висунь нарешті свою ідіотську голову назовні і прийми дійсність, Джоне. Мене не можна виправити, мої травми не можна залікувати. Так що просто перестань витрачати свої сили на вітер і займися чимось корисним.

Це повний ***ець, я реально не знаю якою наївною треба бути, щоб продовжувати жити та серйозно думати, що я зможу реалізуватися та досягти успіху, про який мрію

Я така наївна та дурна